Ми – діти України. І тому повинні знати її історію, цікавитися минулим, щоб не втратити своє коріння, яке дає людині сили в житті, щоб не загубитись у великому світі.
Однією із тяжких сторінок України є Велика Вітчизняна війна. Вона ввірвалась у життя мирних людей, мов смерч. Затьмарила сонячне небо димом пожеж, боляче ранила серця трикутними осколками – похоронками. Війна принесла країні горе, розруху, голод, загибель мільйонів людей.
Весь народ піднявся на захист своєї Батьківщини, на боротьбу за її незалежність. Черги добровольців біля військоматів, незгасний вогонь партизанської боротьби – були всенародною відповіддю на заклик Вітчизни підійматися на бій з ворогом. Не дивлячись на всю жорстокість, звірства, вбивства, вороги не поставили народ на коліна.
З н агоди річниці визволення України від німецько- фашистських загарбників у 7 класі було проведено урок мужності «Солдатській славі – поклонись» . Учні підготували літературно –поетичну композицію про буремні роки війни, зібрали спогади про героїчне минуле своїх рідних. Схвильовано слухали діти розповіді своїх однокласників Самокиші Ксенії про бойовий шлях її прадідуся Молодана Терентія Семеновича, який загинув за визволення України, Гладуса Євгена про мужність його прадідуся Тогобіцького Данила Селіверстовича, який в одному із запеклих боїв з ворогом втратив руку, Векленко Анни, яка представила спогади своєї прабабусі Каніболоцької Анастасії Максимівни про початок війни, життя в окупованій Ляшківці та радість визволення від німецько фашистських загарбників.
За традицією учні поклали квіти до монумента полеглим у роки Великої Вітчизняної війни односельчанам та до могил керівників підпільної організації «Балтика-123» Моня Петро Івановича та Ляшко Тимофій Мартинович, які загинули під час визвольних боїв за наше рідне село. Відбувся мітинг, присвячений Дню визволення с.Ляшківки |